У тернопільських друкованих ЗМІ значно зросла кількість фемінітивів

Це підтверджують результати гендерного моніторингу п’яти тернопільських газет («Свобода», «Номер один», «RІА плюс», «Наш день», «Нова Тернопільська газета»), який був проведений протягом 11-17 червня.  Якщо у попередній моніторинговий період (11-17 квітня) використання фемінітивів у друкованих виданнях становило лише 25%, то тепер – 41%.

Ситуація із фемінітивами в інтернет-виданнях («Терен», «Доба», «За Збручем», «Погляд», «Тернополяни»), навпаки, незначно погіршилась (у квітні – 43%, у червні – 41%, проте це незначна різниця).

Під час гендерного моніторингу досліджувалося не лише використання фемінітивів та маскулінітивів, а й «видимість» жінок у мас-медіа у порівнянні із чоловіками  – скільки було у публікаціях експерток та героїнь і експертів/героїв, а також наявність стереотипних образів жінок і чоловіків.

Традиційно, як у друкованих, так і в інтернет-виданнях жінки найменше представлені у матеріалах на тему спорту, війни, а також політики. Щодо останнього, то передвиборчі періоди вносять певні корективи у гендерну палітру політичного життя краю та країни загалом. ЗМІ області активно публікували виборчі списки  різних партій, а також мажоритарних кандидатів.

Водночас, найактивніше представлені жінки у публікаціях на теми волонтерства, освіти й культури. Хоча у тернопільських медіа героями та експертами журналістських матеріалів усе таки є переважно чоловіки. Середній показник експерток – один із найвищих серед регіональних медіа України і становить 38% (проти  30% у квітні), а героїнь – один із найнижчих, 22% (проти 29% у квітні).

Уматеріалах друкованих видань експертки складають 41%, що значно більше, ніж за попередній моніторинговий період (26%). Але  героїні складають – 22% (у квітні було 30%).

Найбільший відсоток експерток зафіксовано у матеріалах на освітню, розважальну  (по 75% ) та медичну (62%) тематики. Не представлені жінки у публікаціях про війну, спорт та волонтерство. Лише 9%  експерток – у політичній тематиці.

Загалом найбільше жінок-експерток представлено у газеті«RІА плюс», героїнь  у «Новій Тернопільській газеті».

Щодо героїнь у друкованих ЗМІ, то у матеріалах про волонтерську діяльність їх – 100%, на медичну тематику – 86% (чи немає експертів у цих темах?), а в публікаціях про спорт – майже одні чоловіки (98%) (тож виникає аналогічне питання – тернополянки не займаються спортом?)

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу,  приділяли увагу різним темам – від політики до розваг. Як і у попередній моніторинговий період (моніторинг-квітень), часто використовуються кліше «як повідомили у прес-службі», «стверджують у… такій-то службі», «кажуть фахівці» такої-то служи, «як повідомили у міській раді» тощо.

Експертами та героями журналістських матеріалів у більшості випадків були чоловіки (66% експертів і 79% героїв). Порівняно з минулим періодом, присутність експерток збільшилася на 1%, а героїнь – на 7%.

Найвищий відсоток експерток – у темах освіти, культури (58% і 44% відповідно), найнижчий – спорту (9%). Героїнь також найбільше в освіті та культурі (відповідно 60% та 40 %). Однакова кількість експерток і героїнь – у темах політики (по 19%) та медицини (по 31%). Жінки як героїні матеріалів відсутні у темах бізнесу та війни (однак вони там присутні як експерти – тобто, про них не лише пишуть, а й питають їхню думку).

Фемінітиви

Найбільший прорив у цьому моніторинговому періоді здійснили у застосуваннях фемінітивів друковані медіа Тернопільщини – 41% проти 25% у квітні. Очевидно, що певну роль у цьому зіграло затвердження нового правопису,  який дав «зелене світло» використанню фемінітивів.  Водночас, в інтернет-виданнях, які традиційно лідирували у цьому питанні, пішов незначний спад від 43% до 38%.

Але саме інтернет-видання «Терен» застосувало фемінітив «фотографиня», яке ще не зустрічалося за час моніторингу у виданнях Тернопільщини.

Найрідше вживаються фемінітиви, коли йдеться про державних службовиць (головний спеціаліст, директор, начальник, лікар-інфекціоніст і т.п.),  а також звань, наприклад: заслужений журналіст, майстер народної творчості тощо.

Найбільше фемінітивів – 59%  у газеті «RIA плюс» (+3% у порівнянні із квітнем). Газета «Наш день» дотрималася паритету – 50%, а «Сводоба»  втратила лідерство – 39% проти  55%  у квітні.

Найчастіше вживаються такі фемінітиви як: завідувачка, співачка, волонтерка, журналістка,  ведуча, учениця, випускниця, помічниця, власниця, вишивальниця, мисткиня тощо.

Серед інтернет-видань за кількістю фемінітивів лідирує сайт «Тернополяни» –  48%, на другому місці сайт «Доба» – 42%. Найбільш вживані фемінітиви – письменниця, журналістка, співачка, лідерка, громадська діячка, умілиця, художниця,  майстриня, начальниця. У чоловічому роді фіксуємо такі назви професій і посад жінок: начальник, директор, лікар, синоптик, менеджер, керівник, директор тощо. Нерідко трапляються випадки, коли до однієї особи застосовуються і фемінітиви, і маскулінітиви, наприклад: мисткиня, але журналіст, лікарка, але фельдшер і т.д.

Стереотипи

«Якщо ваш батько, дядьки чи брат є успішним політиком або чиновником, тоді це не для вас…(Стаття «RIA плюс» допомагає молодим підприємцям: ми готові про вас писати»)». І тут виникає запитання – а чому лише дядько чи  брат може бути успішним ? На Тернопільщині є багато прикладів, де успішними є мами та сестри. Видання загалом демонструє  високий рівень дотримання журналістських стандартів, у тому числі щодо гендерної політики, однак у цьому випадку – приклад стереотипу.

Індекс гендерної чутливості тернопільських медіа у червні – 33%. Ознайомитися із загальними результатами дослідження в 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews