Гендерну рівніть моніторили у тернопільських ЗМІ

Протягом 11-17 лютого 2019-го на Тернопільщині проведено гендерний моніторинг п’яти друкованих видань («Свобода», «Номер один», «RІА плюс», «Наш день», «Нова Тернопільська газета») та п’яти інтернет-медіа («Терен», «Доба», «За Збручем», «Погляд», «Тернополяни»). За цей період проаналізовано 785 новин Інтернет-видань та 221 публікацію в обласних друкованих ЗМІ. Мета дослідження –  дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах регіональних ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів на позначення посад, професій, виду діяльності жінок. 

У тернопільських медіа героями та експертами журналістських матеріалів є переважно чоловіки: 65% експертів і 76% героїв. Виборчий період вніс певні корективи у загальну палітру матеріалів – багато повідомлень стосувалися виборчих перегонів, програмних засад кандидатів чи їхніх турів областю. Зважаючи на те, що серед кандидатів на посаду президента є лише одна жінка, та на те, що серед представників політичного бомонду жінок також небагато, у матеріалах на політичну тематику як серед друкованих, так і інтернет-видань переважають чоловіки.  Така тенденція здебільшого є типовою і в публікаціях на інші теми – експерти та герої переважають практично в усіх номінаціях.  Присутні матеріали із явною ознакою політичної «джинси», особливо у друкованих ЗМІ.

Друковані медіа

У матеріалах друкованих видань – 65% експертів і 67% героїв.  Найбільший відсоток експерток зафіксовано у матеріалах про волонтерство – 80%, зовсім не питали думки жінок у спортивній тематиці. Майже зберігається паритет між експертками й експертами в темі освіти/науки (57% жінки – 43% чоловіки), розваг (55% жінки – 45% чоловіки) та медицини (46% жінки –  54% чоловіки). У темі волонтерства 100% героїв, а в освітній – героїнь. Високий відсоток жінок у темі економіки/бізнесу,  тоді як політика залишається «чоловічою».

У «Новій Тернопільскій газеті» політичній тематиці присвячено майже 3 шпальти. Частина матеріалів – про кандидатів на пост президента, інша – про місцеві проблеми, церква, спорт, розваги.

Газета «Номер один» здебільшого зосереджена на місцевих питаннях – економіці, спорті, освіті тощо. Із політиків представлений лише Порошенко.

Видання «Наш день» писало про Порошенка, Ляшка, Тимошенко, Таруту – присвятили їм 2 шпальти.  Решта – матеріали про місцеві проблеми, новини зі світу, спорт, освіту, економіку.

У «Свободі» фігурували Порошенко, Тимошенко, Яценюк, Ляшко, Гриценко, партія «Свобода» (3 шпальти). Решта матеріалів – місцевий політикум, освіта, культура, спорт.

У «RІА плюс» матеріалів про кандидатів у президенти не було.  Всі публікації – місцеві проблеми, пільги, карантин, спорт тощо.

 

Інтернет-видання

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу,  приділяли увагу різним темам – від політики до розваг. Варто зауважити, що ці ЗМІ часто, надаючи коментарі,  використовують  кліше «як повідомили у прес-службі», «стверджують у… такій-то службі» «кажуть фахівці» такої-то служи тощо.  При великій кількості матеріалів незначною є частка, де можна ідентифікувати експертів/експерток чи героїв/героїнь.

Експертами та героями журналістських матеріалів у більшості випадків були чоловіки (64% експертів і 84% героїв). Найбільше експерток – у темах освіти/науки (64%), волонтерства (56%), культури (44%), медицини та розваг (по 42%), а також у категорії «Інше» (41%), в яку потрапили матеріали про прогнози погоди, життєві історії, кримінальні події, теми церкви тощо.  Найбільший відсоток героїнь – теж у публікаціях на теми освіти, культури та розваг, хоча немало і в політичній тематиці (це пов’язано із виборами). Зовсім не писали про жінок у бізнесі, мало – у спортивній і воєнній тематиці. Значний розрив у рубриці «Спорт» пов’язаний з тим, що сайти публікували повний склад футбольних чи волейбольних команд, поіменно називаючи прізвища усіх учасників (і жінок – менше).

 

Фемінітиви

У тернопільських друкованих та інтернет-виданнях  не часто використовуються назви професій і посад у жіночому роді, особливо, коли це стосується представниць влади, органів місцевого самоврядування, різних служб та управлінь, а також звань, наприклад:  лідер ВО “Батьківщина”, політик Юлія Тимошенко; керівник проекту Олена Шкарпова; продюсер Олена Мозгова; головний редактор Мар’яна Балабан; майстер спорту, заслужений тренер Наталія Бондаренко.  Найчастіше назви посад у жіночому роді використовуються у матеріалах на спортивну та мистецьку тематику: мисткиня, художниця, завідуюча, засновниця, власниця, волонтерка тощо.

Нерідко є випадки, коли до однієї особи застосовуються як фемінітиви, так і маскулінітиви, наприклад: олімпійський чемпіон, біатлоністка Олена Підгрушназасновниця, ініціаторка, активний волонтер Тетяна та ін.

Найбільше використовували у моніторинговий період фемінітиви сайти «Доба» та «Тернополяни». Серед друкованих ЗМІ – «Номер один», «Свобода», «Наш день», на шпальтах яких фемінітиви переважали над маскулінітивами.

Загалом у друкованих ЗМІ фемінітиви вжито в 47%, а в інтернет-виданнях – в 43%.

 

Загальний Індекс гендерної чутливості тернопільських медіа у лютому 2019 року – 35%. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Ваш коментар може бути першим

Залишити відповідь

Ваша імейл адреса не буде оприлюднена


*